ТЕРПЛЯЧЕ , ТЕРПЛЯЧИ
        ТЕРПЛЯЧЕ – ТЕРПЛЯЧИ
        Терпляче, присл. (як?). Стійко, без нарікань (переносячи фізичні або моральні страждання). Я вірю – коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, ми доведемо його до краю (С.Васильченко); – Не спати! Встати й пройтись по камері – інакше карцер! – Довелось долати сон і терпляче чекати, що його ось-ось знову викличуть на допит (Б.Антоненко-Давидович); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М.Руденко).
        Терплячи. Дієприсл. від терпіти. Втомишся терплячи, то й здасться тоді, що все тобі байдуже (Марко Вовчок); Олешківці йдуть, терплячи кольку й гарматний обстріл (Ю.Яновський).