Літературне слововживання
ТАЛАНТ , ТАЛАН
        ТАЛАНТ – ТАЛАН
        Талант1. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист. 2. р. -а. Людина з видатними здібностями.
        Талант2, -а. У Стародавній Греції – вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції – міра ваги.
        Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. – Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І.Нечуй-Левицький); Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану? (Т.Шевченко); Виросла і Галя.. – То талан Парасці Господь послав, казали люди, – та тілько не вміє вона того талану шанувати (Панас Мирний); Планета стогне, ніби хвора, Що в дітях не зазнала талану (М.Руденко); Чи знайдеш ти талан зі мною? (П.Карманський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТАЛАНТ , ТАЛАН


матиме такий вигляд: Що таке ТАЛАНТ , ТАЛАН