ТАК-СЯК , СЯК-ТАК , І ТАК І СЯК , І СЯК І ТАК
        ТАК-СЯК, СЯК-ТАК – І ТАК І СЯК, І СЯК І ТАК
        Так-сяк, сяк-так, присл. розм. 1. З великими труднощами; насилу. Гнат думав так-сяк перебитись через літо, щоб побачити, який вийде ячмінь, що він таки успів посіяти (Грицько Григоренко); Сяк-так бідуючи, прожили Гнибіди, що й синок-єдинак підріс (Дніпрова Чайка); Сяк-так до ранку дотягли. Як розвиднілося, вийшли ми з того спасенного куреня (Г.Хоткевич). 2. Як-небудь, погано; абияк. Розглядаю папір. В кінці – незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (С.Васильченко); Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідкись визирали чотириногі мешканці (С.Добровольський). 3. присудк. сл. Допустимо, можна. Килина ще так-сяк там, а менша Явдоха – що сьогодні вивче, то завтра й забуде (Панас Мирний).
        І так і сяк, і сяк і так. По-різному, різними способами; по-всякому, і краще, і гірше. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (казка); \[Загуба\] Ну, от бачиш... Треба поспішати... Я думав і так і сяк – тяжко. Мало людей наших лишилося в селі (Я.Мамонтов); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел. Мурко вже закрадався до хвоста. І сяк і так, неначе справжній злодій (М.Рильський); Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний).