Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ТАЖ , ТА Ж
        ТАЖ – ТА Ж
        Таж, част. підсип., спол. \[Мати:\] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); – "Підеш, га?" – Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); – З ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий).
        Та ж, займ. з част. Почуття покинутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТАЖ , ТА Ж


матиме такий вигляд: Що таке ТАЖ , ТА Ж