ТАЄМНИЙ , ТАЄМНИЧИЙ , СЕКРЕТНИЙ
        ТАЄМНИЙ – ТАЄМНИЧИЙ – СЕКРЕТНИЙ
        Таємний. 1. Якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв’язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіцянка, сповідь, чутка. 2. Який не підлягає розголошенню. Вж. зі сл.: агент, нагляд, наказ, пакет, папір, радник, спільник, прохід, нарада, поліція, порада, робота, розмова, справа, угода, голосування, переслідування, переговори. 3. Не висловлений, не виявлений зовні; затаєний (про думки, почуття, переживання). Вж. зі сл.: біль, жар, дума, журба, радість, бажання, горе, задоволення, сльози, страх. 4. Те саме, що таємничий. Вж. зі сл.: вечір, зміст, ліс, світ, сон, шепіт, безодня, жінка, казка, краса, ніч, темрява, тиша, тінь, море, зорі, сили, чари, шерехи, знаки. 5. Не дозволений законом; конспіративний. Вж. зі сл.: від’їзд, гурток, організа
        Таємничий. 1. Сповнений таємниць, загадковий; якого не можна зрозуміти, осягнути. Вж. зі сл.: вигляд, острів, простір, птах, світ, четвер, шепіт, шум, глибінь, доля, історія, казка, краса, ніч, особа, постать, прірва, сила, смерть, темрява, тиша, безлюддя, море, страхіття, води, глибини океану, тіні. 2. Який свідчить про наявність таємниці: таємничий голос, таємничий погляд, таємничі знаки. Вона., прислухалась до таємничих розмов, що шелестіли по закутках колись спокійного містечка (М.Хвильовий).
        Секретний. 1. Те саме, що таємний 2. Вж. зі сл.: архів, відділ, документ, прохід, шифр, зброя, нарада, справа, відомості, завдання. 2. Який має в собі потайні пристрої – секрети: секретний замок.