СУТИЧКА , ЗІТКНЕННЯ , СУТОЧКИ
        СУТИЧКА – ЗІТКНЕННЯ – СУТОЧКИ
        Сутичка. 1. Гостра суперечка, сварка. Завадка здає собі справу з того, що своєю сутичкою з Рудим він передчасно розжене хмари над їхнім цехом (Ірина Вільде); Русевич намагається показати, що вчорашні сутички між ними на технараді не мають для нього значення (Ю.Шовкопляс). 2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і призабулось в життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довженко).
        Зіткнення, р. мн. -ень. Дія за знач. зіткнутися – наткнутися одне на одного, на когось, щось, ударитися об когось, щось; несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (М.Чабанівський); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри почали відходити (А.Хижняк).
        Суточки, -чок, мн. Вузький прохід між двома будівлями, тинами тощо. Розбіглися \[собаки\] врозтіч, щоб сховатися десь під ґанком або у вузеньких суточках, де їх не могла дістати зловісна гицелева петля (Б.Антоненко-Давидович); Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір’я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Л.Первомайський).