СУСПІЛЬНИЙ , ГРОМАДСЬКИЙ
        СУСПІЛЬНИЙ – ГРОМАДСЬКИЙ
        Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.: поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, характер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки. 2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вж. зі сл.: договір, клас, мораль, система, форма господарювання, буття, самоврядування. 3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживання, надбання. 4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).
        Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, подяка, рада, визнання, доручення, завдання, заохочення, звучання, акти, збори, кола. 2. Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, земля, канцелярія, каса, користь, установа, худоба, господарство, лихо, майно, тваринництво, харчування, гроші. 3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, контроль, обвинувач, комісія, опікун, організація, доручення. 4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: порядок, інтереси, права, справи.
        Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: обов’язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, багатство, виховання, життя, становище, інтереси тощо.
        Пор. громадянський.