СУСІДНІЙ , СУСІДСЬКИЙ , СУСІДІВ
        СУСІДНІЙ – СУСІДСЬКИЙ – СУСІДІВ
        Сусідній, -я, -є. Розташований поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поруч: сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній полк.
        Сусідський. 1. Який стосується сусіда, належний сусідові, складається з сусідів тощо: сусідський хлопець, сусідський півень, сусідська родина, сусідський город. 2. Те саме, що сусідній: сусідське подвір’я, сусідська держава.
        Сусідів, -дова, -дове. Належний сусідові: сусідів син, сусідів тин, сусідова хата.