Літературне слововживання
СУДОМА
        1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, захворювання тощо); корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Головко). 2. перен. розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СУДОМА


матиме такий вигляд: Що таке СУДОМА