СТАН , СТАНОВИЩЕ , ПОЛОЖЕННЯ
        СТАН – СТАНОВИЩЕ – ПОЛОЖЕННЯ
        Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення.
        1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, міжнародний стан, надзвичайний (винятковий) стан, неосудний (або осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, небезпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної тривоги, стан здоров’я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чекала чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хвильовий). 2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми. 3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.
        Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, матеріальне становище, становище на фронті, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити становище, шукати виходу із становища, опинитися в становищі безробітного. 2. Місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне становище, рівноправне становище, зловживання своїм службовим становищем.
        Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, розміщення: географічне положення, положення тіла, сидяче положення. 2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні положення.
        У значенні "становище" невживане.