Літературне слововживання
СПОЛУЧЕННЯ
, СПОЛУКА
СПОЛУЧЕННЯ – СПОЛУКА
Сполучення. 1. Дія за знач. сполучати, сполучити, сполучатися, сполучитися: сполучення кольорів. 2. Зв’язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів: сухопутне сполучення, тролейбусне сполучення, повітряне сполучення, ходи сполучення.
У словосп. фразеологічне сполучення (стійке поєднання слів). У скл. сл.: словосполучення.
Сполука. Переважно речовина, в якій атоми з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку: органічні сполуки, хімічна сполука.
СПОЛУЧЕННЯ – СПОЛУКА
Сполучення. 1. Дія за знач. сполучати, сполучити, сполучатися, сполучитися: сполучення кольорів. 2. Зв’язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів: сухопутне сполучення, тролейбусне сполучення, повітряне сполучення, ходи сполучення.
У словосп. фразеологічне сполучення (стійке поєднання слів). У скл. сл.: словосполучення.
Сполука. Переважно речовина, в якій атоми з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку: органічні сполуки, хімічна сполука.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СПОЛУЧЕННЯ , СПОЛУКА
матиме такий вигляд: Що таке СПОЛУЧЕННЯ , СПОЛУКА
матиме такий вигляд: СПОЛУЧЕННЯ , СПОЛУКА
матиме такий вигляд: Що таке СПОЛУЧЕННЯ , СПОЛУКА