СПІЗНЯТИСЯ , СПІЗНАТИСЯ
        СПІЗНЯТИСЯ – СПІЗНАТИСЯ
        Спізнятися, спізнитися, -нюся, -нишся. Запізнюватися (до кого, -чого, куди). Ніхто з братів.. На північні відправи не спізнявся (І.Франко); – Пора, запрягайте, – чути було голоси, – щоб не спізнитись нам на станцію! (С.Васильченко).
        Спізнатися, док. 1. (з чим). Зустрітися з чим, зазнати на власному досвіді; пережити щось. Хто раз спізнається з почуттям страху, не скоро зможе відкараскатися від нього... (М.Коцюбинський); З сирітським лихом добре я спізнався (В.Мисик). 2. (з ким). Зустрітися з кимсь, вперше побачити кого-небудь; познайомитися, зійтися з кимось. Розкажу вам, як ще у двадцятих годах спізнався я з тим дідуганом (О.Стороженко); З оцими-то злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками спізнався Чіпка (Панас Мирний).