СПІВУЧИЙ , СПІВОЧИЙ
        СПІВУЧИЙ – СПІВОЧИЙ
        Співучий. 1. Який уміє і любить співати, багато співає (про людину); сповнений співу, а також переносно: співуна дівчина, співучий край, співучий настрій. 2. Схожий на спів, мелодійно-протяжний; який видає мелодійні звуки, сповнений таких звуків: співучий голос, співучий речитатив, співучі дроти, співучий ранок. 3. Те саме, що співочий 2: співуча пташка, співучий жайворонок.
        Співочий. 1. Який стосується співу, співів; який складається із співаків тощо: співоча культура, співоча капела, співочий гурток, співоча школа. 2. Який уміє співати, мелодійно свистіти тощо (про птахів): співочий дрізд. 3. зрідка. Те саме, що співучий 1: співоча вдача, співочий струмок.