Літературне слововживання
СПІВАК , СПІВЕЦЬ
        СПІВАК – СПІВЕЦЬ
        Співак, -а. Той, хто вміє і любить співати; вокаліст; виконавець пісень. Вж. зі сл.: естрадний, оперний, обдарований, професіональний, самобутній, самодіяльний, талановитий.
        Співець, -вця, ор. -вцем. 1. Народний виконавець вокальної імпровізації: безіменний співець, народний співець. 2. (кого, чого) перен. Поет в урочистому, піднесеному мовленні; митець, який прославляє когось, щось у літературі, музиці, живопису. Вж. зі сл.: братерства, весни, дружби народів, краси, миру, природи, свободи. Я не співець свого народу – Він сам поет своїх страждань, Я славлю небо, славлю вроду І пал душевних поривань (Г.Чупринка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СПІВАК , СПІВЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке СПІВАК , СПІВЕЦЬ