Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СПАДКОВІСТЬ , СПАДЩИНА , СПАДОК , СПАДКУВАННЯ
        СПАДКОВІСТЬ – СПАДЩИНА, СПАДОК – СПАДКУВАННЯ
        Спадковість, -вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість.
        Спадщина, рідше спадок, -дку. 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи: одержати (дістати) в спадщину, батьківська спадщина. 2. Явища культури, науки, побуту тощо, що залишилися від попередніх діячів: культурна спадщина, літературна спадщина, одержати (дістати) в спадщину.
        Спадкування. Одержання спадщини від когось; перехід майна померлого до спадкоємців тощо: право спадкування.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СПАДКОВІСТЬ , СПАДЩИНА , СПАДОК , СПАДКУВАННЯ


матиме такий вигляд: Що таке СПАДКОВІСТЬ , СПАДЩИНА , СПАДОК , СПАДКУВАННЯ