Літературне слововживання
СОНЯЧНИЙ
, СОНЦЕВИЙ
СОНЯЧНИЙ – СОНЦЕВИЙ
Сонячний. 1. Який стосується сонця, пов’язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар. 2. З сонцем; світлий, яскраво-жовтий тощо; переносно – привітний, радісний: сонячний цвіт, сонячна усмішка. Дівчина., все дивилась услід жіночій постаті, яка віддалялась і меншала в повені сонячного дня (Є.Гуцало).
Сонцевий, зрідка. Те саме, що сонячний 1: сонцевий вогонь.
СОНЯЧНИЙ – СОНЦЕВИЙ
Сонячний. 1. Який стосується сонця, пов’язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар. 2. З сонцем; світлий, яскраво-жовтий тощо; переносно – привітний, радісний: сонячний цвіт, сонячна усмішка. Дівчина., все дивилась услід жіночій постаті, яка віддалялась і меншала в повені сонячного дня (Є.Гуцало).
Сонцевий, зрідка. Те саме, що сонячний 1: сонцевий вогонь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СОНЯЧНИЙ , СОНЦЕВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СОНЯЧНИЙ , СОНЦЕВИЙ
матиме такий вигляд: СОНЯЧНИЙ , СОНЦЕВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СОНЯЧНИЙ , СОНЦЕВИЙ