Літературне слововживання
СОЛОНИЙ
, СОЛЕНИЙ
СОЛОНИЙ – СОЛЕНИЙ
Солоний. 1. Який містить у собі сіль, насичений сіллю, який має смак солі тощо: солона вода, солоне озеро, солоні бризки, солоний огірок. 2. перен. розм. Виразний, дотепний, але грубий, непристойний: солоні дотепи, солоні жарти, солона лайка.
Солений. 1. Дієприкм. від солити: круто солене сало. 2. прикм. Виготовлений солінням: солена риба, солені огірки.
СОЛОНИЙ – СОЛЕНИЙ
Солоний. 1. Який містить у собі сіль, насичений сіллю, який має смак солі тощо: солона вода, солоне озеро, солоні бризки, солоний огірок. 2. перен. розм. Виразний, дотепний, але грубий, непристойний: солоні дотепи, солоні жарти, солона лайка.
Солений. 1. Дієприкм. від солити: круто солене сало. 2. прикм. Виготовлений солінням: солена риба, солені огірки.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СОЛОНИЙ , СОЛЕНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СОЛОНИЙ , СОЛЕНИЙ
матиме такий вигляд: СОЛОНИЙ , СОЛЕНИЙ
матиме такий вигляд: Що таке СОЛОНИЙ , СОЛЕНИЙ