СЛАВИТИ , НЕСЛАВИТИ
        СЛАВИТИ – НЕСЛАВИТИ
        Славити, -влю, -виш. 1. Звеличувати, прославляти, оспівувати когось, щось тощо. Вони всі скачуть, радіють, всі славлять Бога (М.Коцюбинський); Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка); Пташиний хор співає і славить у піснях тих сонце золоте (М.Рильський). 2. розм. Те саме, що неславити. А що найпуще, так-от тії зовиці! ті вже по усім-усюдам підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не приглядала, як вона пеклась (Г.Квітка-Основ’яненко); Хівря славить Пріську на всю Мар’янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха! (Панас Мирний).
        Неславити. Поширювати погані думки про когось, щось; ганьбити. В сусіда жінка язиката Мене неславить! (І.Франко); \[Тоня:\] Ага! Так вам і треба. Чесних людей неславите, а самі чужі речі берете (І.Кочерга); – Ой, що це ви, люди добрі, – забідкалася Уляна. Хіба так можна нашу хату неславити? (В. Кучер).