Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СИТИЙ , СИТНИЙ
        СИТИЙ – СИТНИЙ
        Ситий. 1. Який не відчуває голоду; добре вгодований; багатий, заможний; родючий (про землю): ситі й голодні, ситий кінь, ситі люди, сита земля. Пох.: ситість, сито. – Хоч і добрі в мене діти, але не сито мені, бо нема в них зайвого шматка (З.Тулуб). 2. Те саме, що ситний: сита страва, сите сало.
        Ситний. Який добре насичує; тривний (про їжу): ситний корм, ситний обід. Розітре в макітерці й усе те, пахуче та ситне, змочене кип’яченою водою, зав’язувала в чистеньку шмату й совала в писочок дитині (А.Гудима).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СИТИЙ , СИТНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СИТИЙ , СИТНИЙ