Літературне слововживання
СИНИТИ , СИНІТИ , СИНІТИСЯ , СИНІШАТИ
        СИНИТИ – СИНІТИ – СИНІТИСЯ – СИНІШАТИ
        Синити, перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. Пливуть човни, блищать весельця... А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє перестельця – червонить, синить, зеленить... (П.Тичина)
        Синіти, неперех. Ставати синім, синішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо (В.Винниченко); Його товсте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.Рильський).
        Синітися. Виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Синіється тут прозора вода (І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М.Ю.Тарновський).
        Синішати. Ставати синішим. Холодна з дня на день синішає ріка (М.Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СИНИТИ , СИНІТИ , СИНІТИСЯ , СИНІШАТИ


матиме такий вигляд: Що таке СИНИТИ , СИНІТИ , СИНІТИСЯ , СИНІШАТИ