Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СИЛОМІЦЬ
        присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю.Збанацький).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СИЛОМІЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке СИЛОМІЦЬ