Літературне слововживання
СЕРЦЕВИЙ , СЕРДЕЧНИЙ , СЕРДЕШНИЙ
        СЕРЦЕВИЙ – СЕРДЕЧНИЙ – СЕРДЕШНИЙ
        Серцевий. Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.
        Сердечний. 1. Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь). 2. Пов’язаний з почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні (Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лукію, якесь сердечне тепло проймало його (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя, що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк). 3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упередження відразу пропали. Я побачив перед собою сердечного, розумного і щирого друга (Р.Іваничук). 4. Пов’язаний з почуттям закоханості: сердечні таємниці, сердечні с
        Сердешний, розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась (Т.Шевченко); Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного (О.Стороженко); – Це ж у нього жінка хворіє, а він, сердешний, переживає (Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Кащенко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЕРЦЕВИЙ , СЕРДЕЧНИЙ , СЕРДЕШНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке СЕРЦЕВИЙ , СЕРДЕЧНИЙ , СЕРДЕШНИЙ