Літературне слововживання
СЕНЬЙОР , СИНЬЙОР , МОНСЕНЬЙОР
        СЕНЬЙОР – СИНЬЙОР – МОНСЕНЬЙОР
        Сеньйор, -а. 1. У Західній Європі часів середньовіччя – великий землевласник, феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому належала. 2. В Іспанії та іспаномовних країнах – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені).
        Пох.: сеньйораж, сеньйоральний, сеньйорен-конвент.
        Синьйор, -а. В Італії – чоловік, пан (звичайно приєднується до прізвища або імені). Пох. синьйорія.
        Монсеньйор, -а. Титул, який за середньовіччя у Франції вживали, звертаючись до герцогів, перів; нині вживається при звертанні до вищого католицького духівництва.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЕНЬЙОР , СИНЬЙОР , МОНСЕНЬЙОР


матиме такий вигляд: Що таке СЕНЬЙОР , СИНЬЙОР , МОНСЕНЬЙОР