Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
СЕЛЯНИН , СІЛЬЧАНИН
        СЕЛЯНИН – СІЛЬЧАНИН
        Селянин, -а, мн. -яни, -ян. Мешканець села, основним заняттям якого є обробіток землі. Пох. селянський.
        Сільчанин, -а, мн. -ани, -ан. Мешканець села; односелець. Крокуючи до села, перебирав \[Данило\] усі можливі зустрічі, розпитування, готував заздалегідь відповіді, уявляв себе з усіх боків перед сільчанами й сім’єю (Б.Гончаренко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЕЛЯНИН , СІЛЬЧАНИН


матиме такий вигляд: Що таке СЕЛЯНИН , СІЛЬЧАНИН