САМ , САМИЙ
        САМ, САМИЙ – САМИЙ
        Сам, -а, -є, рідше самий, сама, саме (само), займ. означ. Вживається з іменником або особовим займенником, указуючи на особу чи предмет, що є джерелом або об’єктом дії, стану (у значенні "тільки один"), для позначення особи, яка діє без інших, для підкреслення значущості, надзвичайної ваги, величі особи чи предмета, у значенні "тільки", "навіть" тощо. До школи прийшов Павлик сам, не тримався за руку материну (К.Гордієнко); – Гаразд, моя доню Ізольдо, я золота в сонця візьму, блакиту морського позичить попросим русалку саму (Леся Українка); Пишу листа і, може, сам одвезу на вокзал, коли дощ перестане (М.Коцюбинський); – Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю (І.Нечуй-Левицький); Що не день – нові Перекликаються з гостями гості. Ну хто усім їм знає імена? Сам Родіон заплутується часом У їхніх назвиськах (М.Рильський).
        Самий, сама, саме (само), займ. означ. 1. Вживається після вказівних займенників той, цей, такий тощо для підкреслення тотожності з ким-, чим-небудь, подібності до когось, чогось і т. ін.: та сама хатина, те саме село, такий самий кінь, того самого дня, цей самий шлях. 2. Вживається з іменниками в поєднанні з прийменниками з, від, до, на, край, під, над, при, біля, коло та ін. (на позначення місця) і з, від, до, на, перед, під та ін. (на позначення часу): від самого моря, коло самої хати, з самого ранку, до самого вечора, перед самою війною, під самий Новий рік (частіше в цьому значенні вживається частка аж: просидів аж до вечора, опинився аж біля моря). 3. Вживається для творення найвищого ступеня порівняння прикметників (самий великий, самий кращий), але таке вживання ненормативне. Пор. ступені порівняння.