РЯБОТИННЯ , РЯБОТІННЯ
        РЯБОТИННЯ – РЯБОТІННЯ
        Ряботиння. 1. Плями від віспи або пігментні цяточки на шкірі людини. Вона була русява, круглоголова, на обличчі розсіяно ряботиння (Є.Гуцало); Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (С.Голованівський). 2. Плями або цяточки на чомусь; безліч предметів, від яких рябить в очах; брижі на воді. Обличчя \[Литки\], як розрізаний надвоє найдостигліший кавун з чорним насінням-ряботинням (В.Епік); Повз нього, здавалося, пропливали береги, і від того ряботиння різало в очах (П.Кочура); Кругом весла повільно Ряботиння наростає (М.Шпак).
        Ряботіння, розм. Дія і стан за значенням ряботіти – укриватися брижами, виділятися рябизною, рясніти тощо.