Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
РЯБИТИ , РЯБІТИ , РЯБИТИСЯ , РЯБІТИСЯ , РЯБІШАТИ
        РЯБИТИ – РЯБІТИ – РЯБИТИСЯ – РЯБІТИСЯ – РЯБІШАТИ
        Рябити, перех. Робити щось рябим, строкатим, хвилястим. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н.Рибак).
        Рябіти, неперех. Ставати рябим, строкатим або рябішим, строкатішим; виділятися рябизною, строкатістю з-поміж чогось, виднітися (про щось рябе, строкате). В очах починає рябіти (М.Коцюбинський); На хвилю улігся вітер, перестала рябіти вода (З.Мороз); Квітки рябіють в траві (А.Тесленко).
        Рябитися, зрідка. Те саме, що рябіти. На пасовиську рябиться худоба (І.Франко).
        Рябітися. Виділятися рябизною, строкатістю з-поміж чогось, виднітися (про щось рябе, строкате). На горі далеко за долиною., щось рябілося (А.Свидницький).
        Рябішати. Ставати рябішим, строкатішим.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РЯБИТИ , РЯБІТИ , РЯБИТИСЯ , РЯБІТИСЯ , РЯБІШАТИ


матиме такий вигляд: Що таке РЯБИТИ , РЯБІТИ , РЯБИТИСЯ , РЯБІТИСЯ , РЯБІШАТИ