Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
РУШНИК , РУЧНИК
        РУШНИК – РУЧНИК
        Рушник, -а. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної і т. ін.) для витирання (обличчя, тіла, рук, посуду тощо); шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах тощо.
        Ручник, -а. 1. Молоток. 2. Пензель для малювання. 3. Ручний гальмівний важіль в автомашині, тракторі тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РУШНИК , РУЧНИК


матиме такий вигляд: Що таке РУШНИК , РУЧНИК