РУХОМИЙ , РУХЛИВИЙ , РУХОВИЙ
        РУХОМИЙ – РУХЛИВИЙ – РУХОВИЙ
        Рухомий. 1. Який перебуває в постійному русі: рухома матерія. 2. Який переміщається або може бути переміщений з місця на місце; який міняється: рухомі піски, рухомий наголос, рухоме майно, рухоме обличчя. 3. Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій тощо).
        Рухливий. 1. Який перебуває в русі; здатний до руху: рухливий потік, рухлива тінь. 2. Повний життєвої сили, жвавий; який легко приходить в рух (про частини тіла): рухливий хлопець, рухливі губи, рухливий розум.
        Руховий. 1. Який стосується руху, пов’язаний з ним: рухове уміння дітей, рухові вправи. 2. Який приводить щось у рух, керує рухом когось, чогось: руховий нерв, рухова установка.