Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
РОЗЧИН , РОЗЧИНА
        РОЗЧИН – РОЗЧИНА
        Розчин, -у. Однорідна фізико-хімічна суміш, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій: будівельний розчин, вапняний розчин, дезінфікуючий розчин, дубовий розчин, колоїдний розчин, насичений розчин, розчин формаліну.
        Розчина. Закваска для тіста. Діжа біля мене стоїть розчинена; мабуть, світом збиралися пекти, розчина зійшла (Олена Пчілка); Тетерю варили з борошна пополам з пшоном і вчиняли розчиною, як і тісто на хліб (О.Стороженко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗЧИН , РОЗЧИНА


матиме такий вигляд: Що таке РОЗЧИН , РОЗЧИНА