Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
РОЗМЕТАНИЙ , РОЗМЕТЕНИЙ
        РОЗМЕТАНИЙ – РОЗМЕТЕНИЙ
        Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач. прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.Яновський); Снаряд ударив просто в палаючу скирту, полум’я, розметане вибухом, знялося, пахнуло на весь куток (О.Гончар).
        Розметений. Дієприкм. від розмести; у знач. прикм.: розметене по подвір’ї сміття.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РОЗМЕТАНИЙ , РОЗМЕТЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке РОЗМЕТАНИЙ , РОЗМЕТЕНИЙ