РОЗКРАЮВАТИ , РОЗКРОЮВАТИ
        РОЗКРАЮВАТИ – РОЗКРОЮВАТИ
        Розкраювати, -юю, -юєш, розкраяти. Розрізати на частини, шматки; ранити когось. Вона труснула головою, і марево розвіялося. Стало видно дорогу, що розкраювала навпіл прозорий осінній ліс (Ю.Бедзик); Удар був разючий. Таким ударом людину можна розкраяти навпіл (М.Руденко).
        Розкроювати, розкроїти. 1. Розрізати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. для пошиття одягу, взуття тощо. 2. розм. Розсікати, розрізувати до крові. \[Молодий хлопець:\] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Леся Українка).