РОЗБЕЩУВАТИ , РОЗПЕЩУВАТИ
        РОЗБЕЩУВАТИ – РОЗПЕЩУВАТИ
        Розбещувати, -ую, -уєш, розбестити, -ещу, -естиш. Привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. – Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (О.Довженко); – До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А.Шиян). Пох. розбещений. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Ірина Вільде).
        Розпещувати, розпестити. Псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. Він \[батько\]., розпещував одинака по широкій своїй вдачі (О.Кобилянська). Пох. розпещений. Що таке Реньова ? Це здеморалізована упень, розпещена хворобливим вихованням пустотлива пані (М.Вороний).