Літературне слововживання
РИЗА , РИЗИ , РІЗА
        РИЗА, РИЗИ – РІЗА
        Риза, ризи. Верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах. Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Я.Качура); Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок).
        Різа, заст. Мала, відрізана від великого масиву земельна ділянка, що дорівнювала кільком моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла \[Палажка\]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (І.Нечуй-Левицький); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (М.Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: РИЗА , РИЗИ , РІЗА


матиме такий вигляд: Що таке РИЗА , РИЗИ , РІЗА