ПРОРІСТ , ПРОРІСТЬ
        ПРОРІСТ – ПРОРІСТЬ
        Проріст, -росту, ч. Проростання; молоді пагони, пущені порослим насінням. Квітень – пера проросту й буйноцвіття (з журналу); Чую я проріст отав, що налиті медвянистим соком (А.Малишко).
        Прорість, -рості, ор. -рістю. 1. Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. На полях давно вже зеленіла буйна прорість (Я.Качура); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З.Тулуб). 2. Прошарок у салі, м’ясі, плоді, дереві. Незабаром на ньому \[столі\] з’явилася рожева, з прорістю почеревина, брунатне кільце свіжої ковбаси (М. Стельмах).