ПРИХИЛЬНИК , ПРИБІЧНИК
        ПРИХИЛЬНИК – ПРИБІЧНИК
        Прихильник, -а. 1. Той, хто підтримує, захищає когось, щось, поділяє чиїсь погляди тощо. – Ваші гарячі прихильники, князю, оце прислали мене до вас за порадою (І.Нечуй-Левицький); Коли прихильники Нурли грали в кості, то юзбашеві з презирством дивились на них (М.Коцюбинський). 2. Пристрасний любитель, шанувальник чогось. \[Штольц:\] А от ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І.Микитенко); Прихильниками столярського гуртка та побудови шкільного парника стали навіть ті, хто раніше про це й не думав (Ю.Збанацький).
        Прибічник, -а. 1. Те саме, що прихильник 1, але часто зневажливо. І, хитаючи головою, спитав він одного з прибічників Ширинського бея: – Невже ще є на Україні люди? (З.Тулуб); Ілля хотів розповісти, що за ним весь час стежать Остапові прибічники (І.Багмут); Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар). 2. зрідка. Те саме, що прихильник 2. Прибічник моди намагається, вважає для себе законом бути подібним до інших (М.Рильський).