ПРИТОМУ , ПРИТІМ , ПРИ ТОМУ , ПРИ ТІМ
        ПРИТОМУ, ПРИТІМ – ПРИ ТОМУ, ПРИ ТІМ
        Притому, притім, спол. Вживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку; до того ж. \[Криницька:\] За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої (І.Микитенко).
        При тому, при тім, займ. з прийм. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Леся Українка); Згодом, правда, запили \[сварку\] в корчмі, але при тім Йон такого наслухався про свою дочку, що в його забобонній голові разом повстали згадки про чудне, незрозуміле для нього поводження дочки та стурбували й налякали його (М.Коцюбинський).