Літературне слововживання
ПРИСТАНЬ , ПРИЧАЛ
        ПРИСТАНЬ – ПРИЧАЛ
        Пристань, -і, ор. -нню. 1. Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання або стоянки суден: пароплав відходив від пристані, пристань для човнів. 2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, в якому можна знайти спокій, задоволення тощо. Анна... може б піти до Анни, до моєї тихої пристані, до моєї ще ніким не вкраденої радості (П.Колесник).
        Причал, -у. 1. Спеціально обладнана частина порту або пристані, де пришвартовуються і стоять судна: портовий причал, причал для суден. 2. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна: відв’язати корабельні причали. 3. перен. Те саме, що пристань 2. Вішують сині береги Красу і щастя небувале, І серце рветься від жаги, Спокійні кинувши причали (М.Рильський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПРИСТАНЬ , ПРИЧАЛ


матиме такий вигляд: Що таке ПРИСТАНЬ , ПРИЧАЛ