Літературне слововживання
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОЧИН , ПОЧИНАННЯ , ЗАЧИН
        ПОЧИН – ПОЧИНАННЯ – ЗАЧИН
        Почин, -у. 1. Починання, ініціатива: за почином, з почином. 2. Перші моменти вияву якоїсь дії; початок: брати почин, давати почин, зробити почин, для почину.
        Починання, р. мн. -ань. Розпочата кимсь робота, справа, захід (переважно новаторського, пошукового характеру): корисні починання, новаторські починання, патріотичні починання, прогресивні починання.
        Зачин, -у. Вступ, початок переважно в епічних творах народної творчості (у думах, билинах, піснях): казковий зачин, форма зачину.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОЧИН , ПОЧИНАННЯ , ЗАЧИН


матиме такий вигляд: Що таке ПОЧИН , ПОЧИНАННЯ , ЗАЧИН