Літературне слововживання
ПОРСКАТИ
, ПОРСЬКАТИ
ПОРСКАТИ – ПОРСЬКАТИ
Порскати, порснути. З силою прискати, вилітати, розсипатися (про бризки, іскри тощо); обдавати краплями; форкати (про коней) тощо. Горіла хата.. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор (Ю.Бедзик). Навіть мої коні були, видимо, раді, бо порскали і шпарко йшли наперед (Т.Бордуляк); Лиш коні порскають, вудилами дзвенять (Б.Лепкий).
Порськати, порськнути. У мисливстві – цькувати звіра.
ПОРСКАТИ – ПОРСЬКАТИ
Порскати, порснути. З силою прискати, вилітати, розсипатися (про бризки, іскри тощо); обдавати краплями; форкати (про коней) тощо. Горіла хата.. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор (Ю.Бедзик). Навіть мої коні були, видимо, раді, бо порскали і шпарко йшли наперед (Т.Бордуляк); Лиш коні порскають, вудилами дзвенять (Б.Лепкий).
Порськати, порськнути. У мисливстві – цькувати звіра.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОРСКАТИ , ПОРСЬКАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОРСКАТИ , ПОРСЬКАТИ
матиме такий вигляд: ПОРСКАТИ , ПОРСЬКАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ПОРСКАТИ , ПОРСЬКАТИ