Літературне слововживання
ПОПО...
        преф. складний. Створюваним за його допомогою словам надає додаткового значення тривалості, достатності й повторюваності дії: попобити, поповозити, поповчитися, попогуляти, попоносити, попосміятися, попошукати. \[Вустя:\] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть (М.Кропивницький); Сіножать далеко – аж на панському. Косили копиці. Вісім верстов попоїдь (І.Микитенко); Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (О.Ковінька). Тільки в утвореннях з дієсловом їсти (попоїсти) переважно відсутнє значення тривалості дії. Орлу схотілось попоїсти (Є.Гребінка); На, попоїж із медком паляниці (І.Манжура); – Може б, ти чого попоїла? спитала Марія (І.Нечуй-Левицький). З відтінком достатності дії ці утворення зустрічаються зрідка. Іди ти в Січ. Як Бог поможе, Там наї
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОПО...


матиме такий вигляд: Що таке ПОПО...