Літературне слововживання
ПОМІТНИЙ
, ПОМІТЛИВИЙ
ПОМІТНИЙ – ПОМІТЛИВИЙ
Помітний. Який можна побачити, помітити; відчутний; важливий тощо: помітна стежка, помітний рум’янець, помітне місце в мистецтві, помітний вітерець, помітна людина, помітний слід в історії. Пох.: помітність, помітно.
Помітливий, розм. Спостережливий. Пох. помітливість.
ПОМІТНИЙ – ПОМІТЛИВИЙ
Помітний. Який можна побачити, помітити; відчутний; важливий тощо: помітна стежка, помітний рум’янець, помітне місце в мистецтві, помітний вітерець, помітна людина, помітний слід в історії. Пох.: помітність, помітно.
Помітливий, розм. Спостережливий. Пох. помітливість.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОМІТНИЙ , ПОМІТЛИВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПОМІТНИЙ , ПОМІТЛИВИЙ
матиме такий вигляд: ПОМІТНИЙ , ПОМІТЛИВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ПОМІТНИЙ , ПОМІТЛИВИЙ