Літературне слововживання
ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК
        ПОКАЗНИК – ПОКАЖЧИК
        Показник, -а. Свідчення, доказ, ознака чогось; переважно в мн. – результати, дані про досягнення чогось тощо: показник зрілості, показник культури, показники про роботу, економічні показники.
        Покажчик, -а. Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось; контрольно-вимірний прилад; довідкова книжка або довідковий список: покажчик дороги, покажчик температури води, алфавітний покажчик літератури.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК


матиме такий вигляд: Що таке ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК