Літературне слововживання
ПОКАЗНИК
, ПОКАЖЧИК
ПОКАЗНИК – ПОКАЖЧИК
Показник, -а. Свідчення, доказ, ознака чогось; переважно в мн. – результати, дані про досягнення чогось тощо: показник зрілості, показник культури, показники про роботу, економічні показники.
Покажчик, -а. Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось; контрольно-вимірний прилад; довідкова книжка або довідковий список: покажчик дороги, покажчик температури води, алфавітний покажчик літератури.
ПОКАЗНИК – ПОКАЖЧИК
Показник, -а. Свідчення, доказ, ознака чогось; переважно в мн. – результати, дані про досягнення чогось тощо: показник зрілості, показник культури, показники про роботу, економічні показники.
Покажчик, -а. Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось; контрольно-вимірний прилад; довідкова книжка або довідковий список: покажчик дороги, покажчик температури води, алфавітний покажчик літератури.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК
матиме такий вигляд: ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ПОКАЗНИК , ПОКАЖЧИК