ПОЗИЧАТИ , ЗАПОЗИЧАТИ , ЗАПОЗИЧУВАТИ
        ПОЗИЧАТИ – ЗАПОЗИЧАТИ, ЗАПОЗИЧУВАТИ
        Позичати, позичити. 1. (що, кого в кого). Брати щось, когось для тимчасового користування, в борг у кого-небудь. До його приходили позичати грошей (Б.Грінченко); Мене пани з Кракова позичали у мого пана, щоб я їм руду шукав (Н.Рибак). 2. (що, чого, кого кому). Давати щось, когось у борг, для тимчасового користування кому-небудь. Я йому позичав осі (Ганна Барвінок).
        Запозичати і запозичувати, -ую, -уєш, запозичити. Переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. Добрі приклади варто запозичати (В.Собко); Епічна поема запозичує композиційні форми у лірики, причому форми ці дуже різноманітні (А.Малишко); І зараз, перечитуючи книжки, які написав Олесь Васильович за час нашого знайомства, я не знайшов жодного оповідання, жодної фрази або сюжету, який би він хоч частково запозичив у мене (О.Донченко). В значенні "позичати" невживане, наприклад: Сьогодні ось запозичила гривню й купила хліба.