Літературне слововживання
ПОДОРОЖНИК
I
        -а. Придорожна рослина з прикореневими листками та з безлистим стеблом і дрібними квітами. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І.Нечуй-Левицький); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Григорій Тютюнник).
II
        -а. Той, хто подорожує; подорожанин. Подорожники, котрі величаються, що були в тих краях, розказують., чудні речі (Лесь Мартович).
III
        -а. Невеликий північний птах роду горобиних: сніговий подорожник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОДОРОЖНИК


матиме такий вигляд: Що таке ПОДОРОЖНИК