Літературне слововживання
ПОГОДА
        1. Стан атмосфери в даному місці, в певний час, а також переносно: гарна погода, дощова погода, сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політичної погоди. 2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); – Знаєш, Мотренько, – казав, – тобі треба їхати поки погода, тепер весна, можуть пуститися дощі, повипивають ріки (Б.Лепкий); Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це піднялося таке, що й світу не видно (В.Речмедін). 3. розм. Атмосферний стан з хмарами, опадами, вітром тощо; негода, сльота. Отак і я на сім світі Сам-один бідую, Чи ясний день, чи погода, Сам собі сумую (О.Афанасьєв-Чужбинський); У нас стоїть погода: то був страшенний холод – мало не 20, а зараз зір
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОГОДА


матиме такий вигляд: Що таке ПОГОДА