ПОВСТАВАТИ , ПОСТАВАТИ
        ПОВСТАВАТИ – ПОСТАВАТИ
        Повставати¹, -таю, -таєш, док. 1. Випростатися з сидячого чи лежачого положення (про всіх або багатьох): рибалки повставали з човнів. Священики встали з-за столів, а за ними разом повставали усі люди на всьому широкому дворі (І.Нечуй-Левицький). 2. Перестати спати (про всіх або багатьох): солдати повставали на світанку.
        Повставати², недок. 1. Піднімати повстання: повставати проти гнобителів. 2. Те саме, що поставати² 2. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, – все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці (Леся Українка).
        Поставати¹, док. 1. Стати на ноги (про всіх або багатьох): діти поставали серед хати. 2. Зробитися якимись (про всіх або багатьох): всі вони поставали серйозними.
        Поставати², недок. 1. Утворюватися з чогось; зароджуватися, брати початок тощо: гори поставали протягом багатьох геологічних періодів, на вулиці поставали нові будинки, перед нами поставали великі труднощі, поставало питання. 2. Ставати видним, виникати, з’являтися, вимальовуватися, а також переносно: перед ним поставали страшні руїни, поставали в очах картини бою.