Літературне слововживання
ПІВНІЧ
I
        -ночі. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півдню; напрям, протилежний південному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван котився на північ (Б.Лепкий); Ввесь ранок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В.Стус). 2. (з великої літери). Країни, розташовані в смузі холодного клімату; Полярна область Земної кулі, Арктика. Хтозна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитись рицарських тонкощів (О.Гончар).
II
        -ночі. Час на межі двох діб, який відповідає дванадцятій годині ночі; середина ночі. Ось і північ вже минає. І півні співають (Б.Грінченко); Розмова затяглася за північ (О.Іваненко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПІВНІЧ


матиме такий вигляд: Що таке ПІВНІЧ