Літературне слововживання
ПЕРЕДЧАСНИЙ , ЗАВЧАСНИЙ , ДОЧАСНИЙ
        ПЕРЕДЧАСНИЙ – ЗАВЧАСНИЙ – ДОЧАСНИЙ
        Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше належного, визначеного часу: передчасна втома, передчасна розлука, передчасна сивина, передчасна кончина. Щось мене знову в тобі турбує, – сказала, хоч треба було тільки подумати, бо ці слова передчасні (Вал. Шевчук). Пох. передчасно.
        Завчасний. 1. Те саме, що передчасний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Іваничук). 2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підготовка до школи. Пох. завчасно.
        Дочасний. 1. Те саме, що передчасний: дочасна сивина, дочасна смерть. 2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочасне непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" – думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йому щастя, – не довічного, ні – він на те вже не мав надії, а хоч дочасного (Б.Грінченко); – Правду кажеш, сестро, кинув гетьман, – народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПЕРЕДЧАСНИЙ , ЗАВЧАСНИЙ , ДОЧАСНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ПЕРЕДЧАСНИЙ , ЗАВЧАСНИЙ , ДОЧАСНИЙ