ОЧКО , ВІЧКО
        ОЧКО – ОЧКО – ВІЧКО
        Очко, мн. очка, очок. Переважно маленьке око, а також пестливо. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки. Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (пісня).
        Очко, мн. очки, очок. 1. Одиниця рахунку в спортивних змаганнях та різних іграх; азартна картярська гра. 2. Опукле зображення літери або іншого друкарського знака.
        Вічко, мн. вічка, вічок. 1. Маленьке око, а також пестливо. 2. Невеличке віконце для спостереження; кільце плетива в сітці, в’язанні тощо; отвір для бджіл у вулику; значок на картах, доміно тощо; брунька, яку зрізують для щеплення.